Країна виробництва: Китай
Регіон виробництва: Сичуань
Рік виготовлення: весна 2025
Найкращий посуд для заварювання: тяван, набір для матчі
Як приготувати наш чай?
Класичний метод приготування:
1)Промийте чаван гарячою водою, щоб прогріти чашу. Це допоможе уникнути перепаду температур і створить комфортні умови для чаю.
2) Через дрібне сито або чайний фільтр просійте порошок, щоб не було грудочок. Це важливо для однорідної текстури та хорошої піни.
3) Насипте 1–2 грами матча, залежно від насиченості, яку хочете отримати.
4) Влийте 60–80 мл гарячої води не окропу! оптимальна температура 70–80°C.
5) Тримаючи чаван однією рукою, іншою швидко збийте чай тясеном (вінчик) рухами в формі літери W або M, не круговими. Збивайте 15–30 секунд, поки не утвориться однорідна зелена піна на поверхні.
6) Пийте чай повільно.
Чайопис:
Матча або Маття — це зелений чай, розтертий у порошок. Японською мовою він звучить як маття, проте в нашій транскрипції закріпилася форма матча. Завдяки особливим методам вирощування та обробки цей напій зберігає велику кількість корисних речовин.
Цей семпл зеленої матті виготовлений в Китаї, в провінції Сичуань - історичному центрі китайського чайного мистецтва. З династії Тан на цій території готували чай в порошковому вигляді.
Хоча сьогодні матча вважається традиційним японським чаєм, своїм походженням вона завдячує Китаю. Ще у V столітті китайці обсмажували чайне листя, розтирали його в порошок і формували з нього брикети. Ці брикети заварювали у гарячій воді, часто з додаванням м’яти або солі. Споживання порошкового чаю стало частиною духовних практик дзен-буддистів.
У 1191 році дзен-буддизм разом із традицією порошкового чаю потрапив до Японії завдяки ченцю Ейсею. У самому же Китаї така форма чаювання поступово втратила популярність, а в Японії навпаки — закріпилася завдяки монастирям, а згодом стала частиною культури вищих та середніх верств населення. Найбільшого поширення матча набула в період з XIV до XVI століття, коли в регіоні Удзі удосконалили виробництво цього високоякісного чаю.
Попри те, що в Японії чай почали активно вживати лише з XIII століття, саме японці довели технологію виробництва матча до досконалості. З часом матча стала не лише напоєм, а й популярним інгредієнтом у традиційній японській кулінарії: її додають у солодощі, випічку, цукерки, а також у різноманітні напої — як алкогольні, так і безалкогольні. Порошком матча посипають десерти, такі як мандзю, або навіть шоколад.
Смакоароматичний профіль і стан:
Так як сам процес приготування чаю однорідний і одноразовий, куштуючи маттю ми отримаємо одну велику піалу однорідного настою. Цей процес ще більше підкреслює цінність чаю, адже, в порівнянні з іншими китайськими чаями, коли ми маємо можливість насолодитись великою кількістю чаю який постійно змінюється, Маття має одну велику піалу і сталий профіль смаку.
Порошок однорідний, яскраво-зеленого, смарагдового кольору. Такий колір свідчить про правильне вирощування у затінку, обробку та свіжість. Якщо матча тьмяна, з жовтуватим або сіруватим відтінком — це ознака низької якості або того, що чай вже окислився.
Аромат — дуже свіжий, ніжний, з легкими нотами водоростей, молодого зеленого горошку, солоду чи навіть молочної трави. У ньому немає різкості, затхлості або пильних тонів. Це аромат весняної зелені, чистий і легкий.
Смак — багатий, м’який і округлий. Має яскраво виражений умамі — той особливий, «п’ятий» смак, який відчувається як глибока, ніжна насиченість. До нього додається природна солодкість, ненав’язлива, як у молодої кукурудзи чи свіжої води з лугів. Гірчинка теж є, але вона не різка — навпаки, м’яка, збалансована, яка лише підкреслює інші смаки, а не перекриває їх.
Післясмак залишається довго: чистий, свіжий, із відчуттям легкості та ясності. У тілі відчувається тонізуючий, але заспокійливий ефект — це результат дії теаніну в поєднанні з кофеїном. Саме тому матча вважається ідеальним напоєм для медитації або зосередженої роботи.
Смачного чаювання!
